Метою булінгу є не лише вплинути на жертву, а й створити відповідну модель поведінки: начебто насильство є ефективним для досягнення життєвого успіху, завоювання авторитету.
Найчастіше цькування ініціюють надміру агресивні люди, які люблять домінувати, тобто бути «головними». Їх не турбують почуття і переживання інших, вони прагнуть бути в центрі уваги, контролювати все навколо. Принижуючи інших, вони підвищують власну значущість. Нерідко це відбувається через глибокі психологічні комплекси кривдників. Можливо, вони самі переживали приниження або копіюють ті агресивні й образливі моделі поведінки, які є у їхніх сім'ях.
Жертвою булінгу може стати будь-хто для цього достатньо опинитися в слабкій позиції або перейти комусь дорогу. Проте в більшості випадків в категорію жертв потрапляють діти, які так чи інакше відрізняються від своїх однолітків: фізичними даними, успішністю в навчанні, матеріальним становищем, чи навіть характером.
Форми та види булінгу
Щоб зрозуміти булінг, важливо розглянути різноманітні види та форми булінгу:
-
фізичний булінг: це включає прямі фізичні дії, такі як лупцювання, побої, кидання предметами або спроби завдати будь-яких фізичних травм;
-
вербальний булінг: це використання образливих слів, наклепів, погроз, зневажливих коментарів, знущань або насмішок;
-
психологічний булінг: це створення стресу, тривоги, страху, почуття неповноцінності, залякування, маніпулювання або ізоляції людини від інших;
-
сексуальний булінг: окрім небажаного фізичного контакту (поцілунки, домагання), цей термін включає також сексуальні коментарі, пропозиції, натяки або жарти, які створюють дискомфорт;
-
соціальний булінг: це виключення з групи, поширення чуток, ігнорування, відмова від спілкування, створення стигми або формування соціальної ієрархії, де людина почувається виключеною або непотрібною;
-
кібербулінг: це форма булінгу в інтернеті, що відбувається через електронні засоби комунікації. Види кібербулінгу включають образливі повідомлення, погрози, масове розповсюдження чуток або знущань через соціальні мережі, електронну пошту, повідомлення, форуми тощо.
Як розпізнати булінг?
Ознаки булінгу можуть варіюватись залежно від конкретної ситуації та видів булінгу, але існують основні фактори, на які варто звернути увагу:
-
постійність та повторюваність (булінг передбачає тривалий характер цькування, а не окремі поодинокі випадки);
-
агресивна поведінка (цькування часто включають фізичну, вербальну, емоційну або соціальну агресію);
-
влада та статусна нерівність (ініціатори булінгу використовують свою владу, силу або статус для контролю чи приниження інших);
-
відчуття страху та відсутності безпеки (жертви булінгу відчувають спектр негативних емоцій: тривогу, безпомічність, погіршення самопочуття);
-
соціальна ізоляція (цькування можуть викликати ізольованість жертви від решти групи, адже булінг змушує людину відчувати свою відокремленість від соціуму);
-
фізичні або психологічні наслідки (булінг може призводити до фізичних травм, психологічних проблем, низької самооцінки, депресії та навіть суїцидальних думок).
Важливо помічати ці ознаки та діяти для протидії булінгу, а також надавати всебічну підтримки постраждалим від цькування.
Наслідки булінгу
Жертви булінгу переживають важкі емоції – почуття приниження і сором, страх, розпач і злість. Булінг вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:
-
неадекватне сприймання себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;
-
негативне сприймання однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули у навчальному закладі;
-
неадекватне сприймання реальності – підвищена тривожність, різноманітні фобії, неврози;
-
девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.
Як реагувати на цькування?
Звичайно, одним з кращих способів є звернення за допомогою до дорослих, батьків, родичів, викладачів, психолога. Допомога дорослих дуже потрібна в будь-якому віці, особливо якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров'ю. Дуже часто, в силу різних причин, підлітки не бажають, бояться, соромляться звертатися за допомогою та намагаються розв'язувати цю проблему самостійно або ж взагалі ігнорують її та сприймають як належне. У такому разі психологи радять: ігнорувати кривдника (якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, вдайте, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям); зберігайте самовладання (спробуйте пожартувати цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам); стримуйте гнів і злість, адже це те, чого домагається кривдник (говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу; не вступайте в бійку, кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки й здоров'я ситуації; не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки та припинити насилля.
НЕ МОВЧИ – ДЗВОНИ!
Фахівці правозахисної громадської організації "Ла Страда-Україна" допоможуть відстояти свої права та запобігти й протидіяти домашньому насильству.
Булінг або цькування – це довготривалий і систематичний процес переслідування та приниження одного або кількох учнів іншим учнем або групою осіб. Це процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини. Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, підніжки, стусани з боку одного або групи осіб щодо іншої людини – це ознаки нездорових стосунків, які можуть призвести до цькування – регулярного, повторюваного день у день знущання.