Моніторинг — це системний процес, в основі якого лежить збір інформації (діагностування), аналіз отриманих даних та коригування тієї чи іншої частини роботи закладу.
Результати моніторингу є найкращим індикатором якості освітньої діяльності. Адже це дає змогу вивчити ситуацію та переконатися в тому, що освітній процес у закладі освіти позитивно впливає на успішність здобувачів освіти. Це своєрідний маркер для директора, який показує ефективність витрачених зусиль та ресурсів. Завдяки йому керівник може відстежити динаміку та вжити усіх заходів для покращення результатів.
Для директора внутрішній моніторинг результатів навчання учнів — це також можливість продіагностувати можливі прогалини, спричинені тривалим дистанційним навчанням та війною, спланувати роботу для їх подолання. Разом з тим моніторинги – це і можливість проаналізувати ефективність роботи педагогів. Завдяки інструментам моніторингу директор може відстежити позитивні чи негативні тенденції у роботі кожного конкретного викладача, як педагоги впроваджують систему оцінювання, чи реалізують компетентнісне навчання, як взаємодіють із аудиторією тощо.
Метою моніторингу має бути не пошук проблем, а навпаки — винайдення рішень, як покращити роботу вчителя і закладу загалом.
Іншою причиною проводити внутрішні моніторинги успішності учнів, прямо пов’язаною з попередньою, є необхідність надавати зворотний зв’язок педагогам про результати їхньої діяльності. Адже якісний та обґрунтований відгук керівника – важлива частина розвитку та мотивації викладача.
Проводячи внутрішні моніторинги, адміністрація закладу освіти також може вивчати систему оцінювання в закладі: як її реалізують педагоги, наскільки вона досконала, чи є проблеми тощо.
Разом з тим моніторинг може бути корисним і у виявленні більш точкових проблем. Побачивши якнайраніше проблему, заклад може оперативно на неї зреагувати та мінімізувати усі ризики.
